Стягнення аліментів на дитину

Стягненення аліментів на дитину

Дуже часто позов про стягнення аліментів на утримання дитини подається після справи про розлучення або паралельно з нею,  коли потрібно вирішити питання місця проживання дитини і виникає потреба в додаткових засобах на її утримання. Згідно законодавства України батьки зобов’язані утримувати спільну дитину.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

У разі недосягнення домовленості за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу (наприклад, 1/4, 1/3, 1/2)  і (або) у конкретній сумі щомісяця на дитину, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Аліменти можна стягнути у будь-який момент.

1. Під час подружнього життя. 

Наприклад, батьки перебувають у шлюбі, але не проживають разом і дитина не отримує належного утримання. Або батько (мати), який проживає разом із сім’єю нехтує батьківськими обов’язками.

Шлюб між батьками – не звільняє від обов’язку утримувати дитину, і не є перешкодою для примусового стягнення аліментів.

2. Одночасно з шлюборозлучним процесом.
3. Після розлучення.

При цьому немає значення, коли шлюб було розірвано. Єдине обмеження – досягнення дитиною повноліття.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Позивач має можливість стягнути аліменти і за минулий час ( ч.2 ст.191 СК України). Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач надасть суду докази того, що він уживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв»язку з  ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більше як за десять років.

Стягнення аліментів проводиться: 

• через судовий наказ;
• через подання позовної заяви про стягнення аліментів до суду.

Наказне провадження є спрощеним і передбачає прискорену процедуру видачі судового наказу у 5-денний строк без виклику учасників в судове засідання. Судовий наказ аліменти – виступає виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню без видачі на нього Виконавчого листа. Щоб звернутися в порядку Наказного провадження, потрібно подати Заяву про видачу Судового наказу, який повинний відповідати вимогам встановленим в Цивільному процесуальному кодексі України (ст.163).

Позовне провадження застосовується коли є спір про розмір та форму стягнення аліментів. В суді необхідно буде обгрунтувати розмір аліментів, скласти позовну заяву, зібрати докази по справі, а також отримати виконавчий лист та звернутись з ним до державного виконавця.

Проте, утримання дитини не обмежується лише аліментами.

Право на аліменти на дитину може припинятись у зв»язку з набуттям права власності на нерухоме майно (набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно. У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її) : той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо)  ст.190 СК України.

Якщо навіть за наявності рішення суду про стягнення аліментів такий платник ухиляється від сплати аліментів, закон приготував для нього декілька спонукальних заходів:

1) при виникненні заборгованості з вини особи, зобов’язаної сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

2) притягнення до адміністративної відповідальності: суспільно корисні роботи, обмеження у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання, відмова та позбавлення права на субсидію.

2) злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей, а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх чи непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні тягне за собою кримінальну відповідальність.

       Л. Сакун прес – секретар Срібнянського районного суду