flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Дистанційна форма здійснення правосуддя кореспондує основним засадам сталого функціонування правосуддя – Михайло Смокович

19 жовтня 2022, 09:21

        Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Михайло Смокович, вітаючи учасників Cхідноукраїнського судового форуму «Актуальні питання з розгляду спорів, пов’язаних із захистом прав фізичних осіб в умовах воєнного стану в Україні», зазначив, що судовий захист навіть у сучасних умовах є незамінним видом діяльності держави у сфері забезпечення прав фізичних осіб. Він зауважив, що Конституція України гарантує кожному безвідносно до правового режиму, який діє в державі (мирного чи воєнного), право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, що, відповідно, кореспондує обов’язку судових органів здійснювати правосуддя безперервно.

Михайло Смокович поінформував, що за період із січня до вересня 2022 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшло 26 833 справи і матеріали, а розглянуто 29 569 справ і матеріалів з урахуванням залишків. Проте, як зазначив спікер, здійснювати правосуддя в умовах війни непросто. Так, через тимчасову окупацію та бойові дії є потреба зміни територіальної підсудності справ, наявні проблеми з комунікацією та викликом до суду сторін судового процесу, є порушення строків судового розгляду справи. У судах першої та апеляційної інстанцій – проблеми щодо колегіальної форми здійснення правосуддя, недофінансування судової системи та ін.

За словами очільника суду, для того щоб забезпечити системне, безперервне, справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення адміністративним судом спорів у сфері публічно-правових відносин під час дії воєнного стану, потрібно, по-перше, максимальне використання всіх «поточних можливостей» механізмів і правил процесуального законодавства (наприклад, інститут «письмового провадження»). По-друге, доопрацювання процесуального законодавства з метою спрощення судового процесу в умовах воєнного стану (наприклад, інститут дистанційної форми правосуддя).

Дистанційна форма здійснення правосуддя успішно апробована в Польщі, Німеччині, США та інших державах, а також у міжнародних судових органах. Така форма правосуддя кореспондує основним засадам сталого функціонування правосуддя, визначеним у «Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021–2023 роки», затвердженої Указом Президента України від 11 червня 2021 року № 231. Навіть ЄСПЛ в рішенні від
2 березня 2022 року у справі «Джаллоу проти Норвегії» (Jallow v. Norway) (заява № 36516/19) позитивно висловився щодо дистанційної форми правосуддя.

Суддя КАС ВС Андрій Жук виступив із доповіддю на тему «Особливості захисту прав державних службовців в умовах дії правового режиму воєнного стану».

Насамперед доповідач розповів про Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним із фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Висвітлив зміни, внесені до ст. 119 КЗпП України. Так, відповідно до ч. 3 цієї статті за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Суддя розповів про коментар Міністерства економіки України до Закону України від 1 липня 2022 року № 2352 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» стосовно збереження середнього заробітку особам, які уклали контракт добровольця – члена добровольчих формувань територіальної громади з урахуванням положень ч. 1 ст. 119 КЗпП України.

Також Андрій Жук звернув увагу на проблематику застосування норм постанови КМ України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану», яка зазнала неодноразових змін з моменту її прийняття.

Із презентацією Андрія Жука можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/dBZCDxa.

Суддя КАС ВС Анна Бучик зазначила, що, незважаючи на воєнний стан, соціальний захист фізичних осіб не припиняється і не припинявся навіть у цей складний для країни час. 

У межах виступу суддя ознайомила з актуальними позиціями Верховного Суду з розгляду справ щодо соціального захисту фізичних осіб.

Доповідачка, зокрема, звернула увагу на постанову КАС ВС від 29 серпня 2022 року у справі № 540/1748/19 про єдину підставу для перегляду рішення пенсійного органу про перерахунок пенсії під час інвентаризації пенсійних справ. Суд вказав, що єдиною підставою для перегляду рішення пенсійного органу про перерахунок пенсії під час інвентаризації пенсійних справ є виявлення порушень законодавства.

У постанові від 11 травня 2022 року у справі № 661/404/17 щодо формули визначення заробітної плати для обчислення пенсії Верховний Суд зазначив, що передбачена ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» формула визначення заробітної плати для обчислення пенсії та формула визначення коефіцієнта заробітної плати за кожний місяць страхового стажу є єдиним і застосовуються до всієї заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії.

Також у постанові від 1 червня 2022 року у справі № 460/100/21 про застосування строку давності щодо сум пенсій, які не були нараховані пенсійним органом, Суд дійшов висновку, що за змістом ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, але не у випадку якщо суми пенсії не були нараховані пенсійним органом.

Розповіла суддя і про постанову ВС від 29 червня 2022 року у справі № 160/1052/19 щодо визначення коефіцієнта заробітної плати для перерахунку пенсії особі, яка після призначення пенсії продовжила працювати. У цій постанові Суд дійшов висновку, що чинне законодавство не наділяє орган Пенсійного фонду України правом самостійно змінювати періоди страхового стажу, за які взято заробітну плату для обчислення розміру пенсії при її призначенні або останньому перерахунку.

Доповідачка висвітлила позицію у справі про неправомірність позбавлення особи права на призначення пенсії державного службовця у разі відсутності встановленої законодавством форми довідки про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям (постанова ВС від 16 червня 2022 року у справі № 399/473/17).

Анна Бучик надала для ознайомлення й практику ВС з приводу пенсійного та соціального захисту військовослужбовців і поліцейських. Зокрема, звернула увагу на позиції суду про: обов’язок військової частини після переміщення військовослужбовця на нове місце служби проводити перевірку вислуги років (постанова ВС від 20 липня 2022 року у справі № 820/2720/17); різні форми звільнення зі служби в запас і у відставку, що передбачені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (постанова ВС від 13 квітня 2022 року у справі № 0540/6069/18-а); обов’язок військового комісаріату надавати пенсійному органу довідку про розмір грошового забезпечення військовослужбовця (постанова ВС від 25 травня 2022 року у справі № 320/6485/18); визначення розміру грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста (постанова ВС від 29 червня 2022 року у справі № 640/6477/19); компенсацію роботодавцем середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації та на особливий період (постанова ВС від 10 серпня 2022 року у справі № 260/764/21).

Із презентацією Анни Бучик можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/mBZ8szA

Під час заходу суддя КАС ВС Микола Гімон окреслив зміни, прийняті на період дії правового режиму воєнного стану.

Насамперед суддя звернув увагу на зміни до Податкового кодексу України в частині, яка стосується податку на доходи фізичних осіб. Так, законодавець вніс зміни до підпунктів 165.1.54 і 165.1.56 п. 165.1 ст. 165 ПК України, якими більш детально врегульовано питання щодо оподаткуванням доходів про провадження волонтерської діяльності.

Додатково передбачено, що не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платникам податків, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану. Водночас встановлено особливості, згідно  з якими не включаються до оподаткованого доходу благодійна допомога, що надається відповідно до підпункту 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу.

У розділі «Перехідні положення» ПК України встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 цього Кодексу до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПК України, у розмірі, що не перевищує 16 % суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Микола Гімон окреслив зміни щодо адміністрування військового збору. Так, зокрема, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників ЗСУ, Нацгвардії України та інших підрозділів на період їх безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі збройної агресії рф.

Розповів суддя і про зміни, які стосуються адміністрування єдиного соціального внеску, мораторію на проведення перевірок, відповідальності за порушення податкового законодавства, плати за землю, акцизного податку.

Окрім цього, він звернув увагу на актуальну практику ВС, а саме на постанову від 19 квітня 2022 року у справі № 816/687/16, ухвалену судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду. У постанові висловлена правова позиція стосовно застосування принципу стабільності в податкових правовідносинах.

Суддя ознайомив слухачів із правовими позиціями Верховного Суду у справі № 826/15940/18 про нарахування грошових зобов’язань із транспортного податку та у справі № 380/7694/20 щодо моменту початку нарахування пені в податкових зобов’язаннях.

Також, серед іншого, доповідач звернув увагу на постанову у справі № 160/11673/20, у якій спірним було питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень у разі, коли платником податків не проводилася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору й у справі № 826/16473/15 щодо розподілу судових витрат у випадку відмови суб’єкта владних повноважень від позову.

Із презентацією Миколи Гімона можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/9BZB1S8

Суддя КАС ВС Альберт Єзеров, модеруючи дискусійну панель «Конституційні цінності та принципи: особливості застосування судами Конституції України в умовах воєнного стану: доктрина і практика», презентував учасникам видання «Застосування судами України Конституції України: доктрина і практика», авторами якого є судді Верховного Суду, Конституційного Суду України, Вищого антикорупційного суду, знані науковці.

Також суддя звернув увагу присутніх суддів-учасників на проблеми застосування ч. 4 ст. 7 КАС України, питання функціональної взаємодії конституційної і загальної юрисдикції, а також вироблену КСУ та розвинену судами доктрину посиленого соціального захисту військовослужбовців.

Суддя КАС ВС Мирослава Білак під час свого виступу основну увагу звернула на важливість визначення конституційних координат у процесі застосування норм права щодо захисту прав людини під час вирішення спору в адміністративному судочинстві в умовах воєнного стану.

Зокрема, доповідачка сказала, що застосування Конституції як акта прямої дії дозволяє адмінсудам за допомогою своїх рішень звертати увагу суб’єктів владних повноважень на необхідність вилучення з правової системи України явно застарілих норм права, які не відповідають вимогам Конституції та законів, а також принципам верховенства права.

Застосування Конституції в адмінсудочинстві, як правило, обумовлене обставинами конкретної справи, тому єдині підходи складно виробити, хоча деякі особливості на підставі наявної практики під час касаційного перегляду  все ж можна визначити.

У зв’язку з цим під час касаційного перегляду справ найбільш проблемним для судів попередніх інстанцій є застосування ст. 7 КАС України, яка дозволяє не застосовувати явно суперечливі норми закону чи іншого нормативного акта Конституції,  а прийняти  рішення, застосувавши аналогію права чи аналогію закону. Йдеться про труднощі у визначенні критеріїв у власному переконанні судді під час встановлення такої суперечності законів чи інших нормативних актів Конституції. Такі складнощі дуже часто зумовлені застосуванням нерелевантної практики ЄСПЛ у процесі вирішення адміністративного спору.

У разі виникнення труднощів стосовно  визначення критеріїв у власному переконанні судді щодо суперечності норм Конституції допоміжними також можуть бути і юридичні позиції Конституційного Суду України. Ці позиціїі формуються з огляду на потреби реального стану законодавства та особливостей умов його застосування у певний період життя держави і суспільства в Україні. Останніми роками КСУ шляхом здійснення офіційного тлумачення Конституції, яке закріплене в юридичних позиціях його рішень, розкриває  її сутність, що дозволяє КАС разом із судами нижчих інстанцій активно застосовувати положення Конституції як норми прямої дії у своїй практиці.

Мирослава Білак також звернула увагу на важливість дотримання чіткого алгоритму дій суду у разі встановлення такої суперечності норм права Конституції відповідно до ст. 7 КАС України. Йдеться про необхідність звернення до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до КСУ подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції КСУ, про що нерідко забувають суди після ухвалення рішення у справі. Така процедура  важлива для всього конституційного правопорядку в державі і сприяє забезпеченню чистоти правового поля, вилученню застарілих норм права, які призводять або можуть призвести до порушення прав людини, а також узгодженню судової практики. Таке звернення суду до Верховного Суду, на думку судді, є радше обов’язком суду, аніж його правом.

Встановлення застосування процедури судом щодо встановлення суперечності має бути винятком, а не правилом. Тому що права людини згідно зі ст. 3 Конституції «зв’язують» законодавця під час його повноважень, вихід за законні межі яких буде неможливий без ризику втрати його легітимності.

Тому суди повинні здійснювати тлумачення норм права, які підлягають застосуванню, максимально наближено до Конституції, як того вимагає її ст. 8, що закріплює її верховенство в ієрархії системи нормативних актів України. Така максимальна наближеність до приписів Конституції має здійснюватися аж до того моменту, поки суддя не отримає зворотне.

Суддя КАС ВС Володимир Кравчук розповів, що предметом обговорення суддів КАС ВС стала ст. 236 ч. 1 п. 5 КАС України про зупинення провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Судді вважають, що зупинення провадження не доцільно застосовувати в тому разі, якщо сторони цього не хочуть, а також зупинення провадження може бути виключно з ініціативи фізичної особи, а не суб’єкта владних повноважень.

Друга проблема стосується поновлення строків через війну. За словами доповідача, судді переконані, що в кожному конкретному випадку потрібно оцінювати обставини пропуску строку індивідуально. Не сама війна є такою причиною, а ситуація, що склалася через війну, стала істотною перешкодою для реалізації процесуальних прав: наприклад, проведення бойових дій на конкретній території, не працює поштове відділення, немає інтернет-зв’язку, позивач перебуває на військовій службі та ін. Також дискутується питання, чи можна відсутність фінансування, через яку відповідач (суб’єкт владних повноважень) не може сплатити судовий збір, вважати підставою для продовження строків для сплати такого збору.

Крім цього, Володимир Кравчук порушив для обговорення проблему щодо комунікацій суду та неможливості виконання окремих вимог КАС України стосовно використання законодавчо закріпленого поштового зв’язку для пересилання документів через тотальне недофінансування судової влади. Він розповів про своє бачення більш активного розвитку електронних форм комунікації. На завершення свого виступу суддя запропонував учасникам форуму надати пропозиції про варіанти розв’язання цього питання.

Cхідноукраїнський судовий форум «Актуальні питання з розгляду спорів, пов’язаних із захистом прав фізичних осіб в умовах воєнного стану в Україні» відбувся 5–7 жовтня 2022 року.

Фото надані Асоціацією розвитку суддівського самоврядування України

Верховний Суд